Настоянка САПЕЛЬНИКА І ОКОПНІКА 250 мл

Настоянка САПЕЛЬНИКА І ОКОПНІКА 250 мл

Показана у разі остеохондрозу, ревматизму, подагри, порушення обміну речовин, новоутворення, радикуліту, артрозу, п'яткових шпаків, туберкульозу кісток, грижів хребта, остеомієліту, переломів, поліартриту, виразки шлунка та 12-місної кишки.

Спосіб застосування: приймати 30 крапель, а 1 ст. л. води тричі на день незалежно від їжі. Випити 3 літри настоювання для повного лікування.

Шабельник болотний — це лікарська рослина з дивовижними властивостями. Його називають російським женьшенем за здатність виліковувати багато захворювань і ефективно відновлювати сили. Але найчастіше шабельник використовують у разі проблем із суглобами.

Цілюща дія шабельника

Шабельник є ефективним засобом для лікування різних захворювань, але найчастіше його застосовують у разі проблем із опорно-руховим апаратом, зокрема у разі:

•     артрозу, зокрема колінного суглоба;
•     артриту;
•     подагри;
•     ревматизму;
•     остеохондрозу;
•     радикулите;
•     хребцевої грижі та ін.

Шабельник рекомендується вживати у разі кістково-суглобових захворювань у комплексному лікуванні, а також як профілактичний засіб за високих навантажень на опорно-руховий апарат.

Коріння та кореневища шабельника містять дубильні речовини, цілющі ефірні олії, органічні кислоти, флавоноїди, каротин. Листя та стебла рослини багаті на мікроелементи та вітамін С.

    Основна цілюща сила шабельника поміщена в кореневищах, що являють собою довгі пагони, що залягають у болотистий ґрунт на невеликій глибині, утворюючи водночас щільні сплетення, здатні витримати вагу людини.

Шабельник має таку дію:

•     протизапальна;
•     регенерувальним;
•     біостимулювальним;
•     протиревматичним;
•     розсмоктувальним;
•     знеболювальний;
•     солевивідну;
•     антибактеріальним;
•     потогінним.

Біоактивні речовини, що містяться в рослині:

•     забезпечують живлення кістково-суглобовій системі;
•     сприяють оновленню та зростанню сполучної тканини;
•     допомагають зняти запалення з хворих суглобів;
•     відновлюють структуру хрящів, повертаючи їм колишню еластичність;
•     знижують набряклість завдяки поліпшенню венозного відтоку;
•     виводять з організму токсини, шлаки, солі та воду;
•     нормалізують синовіальну рідину (масу, що заповнює порожнину суглобів) у своїй функціональності.

Живокіст використовується вже понад 2000 років у традиційній медицині. Діоскорид IV лікар першого століття нашої ери рекомендує лікувати геморой, легені, суглоби, а також різні запалення живокопом.

Рослина містить кислоту (розмаринова), яка пом'якшує шкіру, знімає запалення, сприяє загоєнню ран.

Зазвичай живокіст застосовують зовнішнє та в малих дозах, тому що він містить токсичні речовини (pyrrolizidine), які негативно впливають на печінку.

У перекладі з багатьох мов назва рослини означає «з'єднати шов», тому що назва говорить сама за себе — рослина сприяє загоєнню ран, переломів.

Настоювання живокосту для суглобів

Настоянка з живокосту (живокіст) використовується в народній медицині впродовж століть. Вона здатна допомогти пацієнтові забути про біль у суглобах і кістках. Однак, перед застосуванням настоювання рекомендується проконсультуватися з лікарем, тому що рослина містить токсини.

Живокіст або живокіст — одна з найпопулярніших рослин, що лікує суглоби, який використовується в Росії та Європі. Він зцілює, стимулює регенерацію кісткової, хрящової тканини, усуває запалення.

Але завжди треба пам'ятати, що живокіст — отруйна рослина, яка містить алантоїн, речовину, яка має сильну протизапальну та протимікробну дію, і, найголовніше, пришвидшення регенерації клітин хряща та кістки (читайте тут).

Для лікування суглобів живокочником найчастіше використовують коріння рослини, які мають ранозагоювальні властивості, кровоспинні, протизапальні, спазмолітичні. Настоянка кореня живокосту вбиває більшість хвороботворних бактерій і вірусів, запобігає росту й розвитку пухлинних клітин.

Застосування: через наявність токсинів настойку рекомендується використовувати тільки для захворювань кісток і суглобів (артрит, подагра, ревматизм, остеопороз, остеохондроз, попереково-крижовий радикуліт, кістковий туберкульоз).